górne tło

Salam Lab: Zanurzając się w świat różnorodności i akceptacji – Rozmowa z Zuzanną Tamas

Zapraszamy do przeczytania wywiadu z Zuzanną Tamas, współzałożycielką oraz dyrektorką ds. projektów z zakresu pomocy humanitarnej w punkcie pomocy Salam Lab, który przeniesie Was w świat działań na rzecz migrantów, edukacji o mniejszościach i walki z dyskryminacją. Dowiedzcie się, jak organizacja wspiera osoby wykluczone, inspiruje do aktywności społecznej i zmienia narrację o migrantach. To fascynująca podróż przez misję Salam Lab, budującą otwartość, różnorodność i empatię w Krakowie.

Joanna Dudlińska: Do kogo skierowana jest Wasza oferta? Co powinna o Was wiedzieć osoba pierwszy raz przyjeżdżająca do Krakowa?

Zuzanna Tamas: Najważniejsze co zawsze staramy się przekazać i co jest zgodne z misją Salam Lab’u jest to, że jesteśmy punktem pomocy dla wszystkich migrantów. Kluczowe jest dla to żeby nie pojawiała się jakakolwiek dyskryminacja na żadnym tle, przede wszystkim są to dyskryminacje rasowe, ze względu na wyznanie, przynależność do danych grup mniejszościowych lub społeczność LGBTQ+. Dużo współpracujemy też ze społecznością romską. Główny zakres naszych działań na wszystkich polach opiera się na współpracy z mniejszościami i osobami najbardziej wykluczonymi. Działania skierowane są do migrantów przede wszystkim w Krakowie. Skupiamy się na tym, żeby osoby najbardziej wykluczone mogły w Salam Lab znaleźć wsparcie w zakresie działań pomocowych, ale też na przykład w działaniach medialnych oddajemy głos osobą wykluczonym. Te osoby często same opowiadają swoją historię w ramach naszych mediów społecznościowych. Znajdziecie tam opis nie masy ludzi przyjeżdżających do Krakowa, ale konkretnej osoby, która tu przyjechała i chce się podzielić własną historią. Zmieniamy też troszeczkę sposób narracji o migrantach. Ostatnia działalność, to działalność edukacyjna, gdzie kluczową grupą beneficjentów są często dzieci polskie albo nauczyciele, jest to edukacja o mniejszościach. Współpracujemy też z osobami z mniejszości, które razem z nami współprowadzą zajęcia edukacyjne w zakresie wielokulturowości i działań antydyskryminacyjnych. 

A więc nasze główne pola działalności, to: pomocowa, edukacyjna i medialna. 

JD: Jakie były Wasze dotychczasowe działania, a jakie są Wasze marzenia/plany na przyszłość?

ZT: Musieliśmy dość znacznie wycofać się z działalności na granicy białoruskiej. Działania skupiły się na pomocy w Krakowie. Ważnym kontekstem jest też źródło finansowania i przede wszystkim starania o stabilizację finansową. 

W zakresie marzeń tak naprawdę jest to stabilizacja działań i to żebyśmy mogli mieć we wszystkich trzech działach: edukacja, media i pomoc, mogli się stabilnie powolnym krokiem rozwijać. 2022 rok był dla wszystkich bardzo szalony i rozwój był bardzo przyśpieszony. W 2023 albo nawet 2024 chcielibyśmy sobie to wszystko uporządkować i uzyskać jakąś stabilizację działań, finansowania i móc w ramach tych trzech działów kontynuować działania. 

‌JD: Dlaczego wybrałaś Kraków na miejsce do życia?

ZT: Przyjechałam do Krakowa. Mieszkałam w Katarze przez 7 lat, potem chwilę w Bydgoszczy gdzie są rodzice, potem trafiłam do Krakowa. Moja rodzina jest rodziną mieszaną, więc większe miasto, bardziej otwarte to był mój cel gdzie też pewnie możemy się poczuć bezpiecznie. Jednak spotkaliśmy się z dyskryminacją zarówno w dużych miastach i małych. Nie jest tak, że w Krakowie nie ma dyskryminacji. Niestety jest wszędzie. Jest tutaj jednak troszeczkę inaczej, bo jest więcej obcokrajowców i osoby w Krakowie są do tego bardziej przyzwyczajone. Jest większa różnorodność. Kraków jest przede wszystkim bardzo piękny miastem. Także jest nam tu bardzo dobrze na ten moment, mimo tego że wiemy że dyskryminacja może być wszędzie. Warto było tu przyjechać i cieszę się, że tu jestem. Mimo różnych podróży i bycia w różnych miejscach wcześniej, myślę że tutaj zostaniemy na jeszcze trochę.

JD: Co oznacza dla Ciebie praca w tej organizacji?

ZT: Zaczynając pracę w Salam Lab też kontynuowałam inną pracę na etat, więc nie jest to praca która była nakierowana na zarobek i po prostu pracę od 8 do 16. Podjęcie tu pracy wynikało czysto z chęci zrobienia czegoś na rzecz społeczności dyskryminowanych. Dużo można z tego czerpać, też można się tym mocno zmęczyć i wypalić. Praca w NGO’sach, w ogóle praca z misji może być bardzo trudna. Nie jest tylko tak różowo. 

Ten punkt położony jest też bardzo blisko Dworca Głównego w Krakowie, więc dużo osób tutaj przyjeżdża. Zwłaszcza na początku na przykład bezpośrednio z Ukrainy. Nawet dzisiaj widzę tutaj są osoby z torbami, często są to osoby których pierwszym miejscem w którym mogą spokojnie usiąść po wyjeździe z Ukrainy jest właśnie punkt Salam Lab. Są to często trudne spotkania. Jest tu teraz dużo spokojniej niż było rok temu, ale nadal jest tu dużo osób w trudnych sytuacjach albo w pierwszym wyjściu z traum wojennych. 

Bycie tutaj i kierowanie tą organizacją, znaczy dla mnie bardzo wiele, bo moja sytuacja prywatna też ma na to wpływ na pewno.

JD: Co współpraca między Waszą organizacją a Centrum Wielokulturowym wniosła na mapę Krakowa ?

ZT: Myślę, że samo to że współpracujemy już jest dużą rzeczą. Na spotkaniach z samorządami innych dużych miast w Polsce, mówi się o tym. Jest to chyba dość wyjątkowe, że w Krakowie NGO’sy i organizacje, często dzieje się to też we współpracy z Centrum Wielokulturowym, mocno ze sobą współpracują. To jest super i myślę, że to bardzo nam pomogło na początku wojny w Ukrainie. Ta współpraca między organizacjami bardzo dużo dała i mogliśmy dużo szybciej działać i podzielić się zadaniami. Wtedy było widać mocne mierzalne rezultaty. Inne miasta też nam troszkę zazdrościły tego jak szybko ta współpraca się zadziała i jak bardzo organizacje w Krakowie są ze sobą skontaktowane.  

Konkretnie Salam Lab i Centrum Wielokulturowe, myślę że współpraca między nami jest bardzo ważna bo mamy bardzo spójną misję. Centrum Wielokulturowe powstało w odpowiedzi na program Otwarty Kraków, który miał spowodować że Kraków jest otwarty na osoby cudzoziemskie. To jest mocno związane z tym co Salam Lab robi od początku, to jak my chcemy być otwarci na wszystkich. Punkt pomocy nie jest tylko dla osób z Ukrainy, ale dla wszystkich. Mamy bardzo spójne wizje. W Centrum Wielokulturowym też są organizowane dni kultury różnych regionów, my robimy podobne rzeczy. Także to że nie konkurujemy tylko współpracujemy, jest bardzo cenne.  

JD: Czy uważasz, że ludzie potrzebują organizacji, które zajmują się wielokulturowością w Krakowie? I dlaczego?

ZT: Tak, myślę że to są bardzo potrzebne działania i organizacje. Nadal dyskryminacja się zdarza, również w Krakowie. Być może w innych miejscach bardziej, ale mimo wprowadzenia programu Otwarty Kraków mamy dużo pracy w tych obszarach. Takie działania są bardzo potrzebne. Nadal mniejszości, które przychodzą do nas po pomoc mówią, że były w jakiś innych miejscach gdzie nie uzyskały pomocy, wręcz jej im odmawiano. Miejsca, które są otwarte na mniejszości są bardzo ważne żeby istniały i faktycznie pokazywały i mówiły, że są otwarte na wszystkich. Ważne żeby również współpracowały w ramach działań medialno-edukacyjnych, żeby osoby które nie potrzebują pomocy, na przykład Polaków w Krakowie, edukować o sytuacji tych osób, że takie osoby są i co to oznacza, co takie osoby wnoszą do miasta. Obecność takich organizacji, jak nasza czy właśnie zrzeszonych organizacji w ramach Centrum Wielokulturowego jest kluczowa do tego jak Kraków się rozwija. 

JD: Czym jest dla ciebie Centrum Wielokulturowego w Krakowie?

ZT: Mam bardzo pozytywne skojarzenia z Centrum Wielokulturowym, jest to bardzo napawające optymizmem, że coś takiego jest i jest to też współpraca z władzami miasta. Dobre jest to że nie tylko My, zrzeszeni w ramach organizacji tutaj w Salam Labie, ale też na poziomie miasta Krakowa i zrzeszonych organizacji w ramach Centrum Wielokulturowego myślimy o tym, żeby to było miasto otwarte na innych, otwarte na mniejszości. Cieszy mnie to, że są organizacje i osoby które chcą żeby to było miasto otwarte na wszystkich. Samo istnienie Centrum Wielokulturowego jest czymś dającym nadzieję i fajną częścią miasta. 


UA

Інтерв'ю з Зузанною Тамас, співзасновницею товариства та директоркою з питань проектів у галузі гуманітарної допомоги в пункті допомоги Salam Lab, діяльності SPA - Social Active Space, інтеграційних заходів та різноманітної діяльності вздовж білоруського кордону.  

Йоанна Дудлінська: Кому адресована ваша пропозиція? Що варто знати про вас тим, хто вперше приїжджає до Кракова?

Зузанна Тамас: Найважливіше, що ми завжди намагаємося донести, і що є згідно з місією Salam Lab, - це те, що ми є пунктом допомоги для всіх мігрантів. Для нас дуже важливо не допускати дискримінації за будь-якою ознакою, насамперед за ознакою раси, релігії, приналежності до певних груп меншин чи ЛГБТК+ спільноти. Ми також багато працюємо з ромською громадою. Основна сфера нашої діяльності в усіх сферах ґрунтується на роботі з меншинами та найбільш відторгнутими людьми. Діяльність спрямована до мігрантів, насамперед у Кракові. Ми зосереджуємося на тому, щоб найбільш виключені люди могли в Salam Lab знайти підтримку з закресу допоміжніх дій, але ми також, наприклад, надаємо голос виключеним особам у нашій медіадіяльності. Ці люди часто самі розповідають свою історію в наших соціальних мережах. Ви не знайдете опис маси людей, які приїжджають до Кракова, але конкретної людини, яка приїхала сюди і хоче поділитися власною історією. Ми також трохи змінюємо наратив про мігрантів. Остання діяльність - це освітня діяльність, де ключовою групою бенефіціарів часто є польські діти або вчителі, це освіта про меншини. Ми також працюємо з людьми з меншин, які разом з нами проводять освітні заняття з мультикультуралізму та антидискримінаційної діяльності. 

Отже, нашими основними сферами діяльності є: допомога, освіта та медіа.

ЙД: Чим ви займалися до цього часу, і які ваші мрії/плани на майбутнє?

ЗТ: Ми змушені були досить суттєво відмовитися від нашої діяльності на білоруському кордоні. Діяльність була зосереджена на допомозі в Кракові. Важливим контекстом є також джерело фінансування і, перш за все, намагання стати фінансово стабільними. 

Якщо говорити про мрії, то йдеться про стабілізацію діяльності і про те, що ми могли б мати у всіх трьох відділах: освіти, медіа та допомоги, щоб мати можливість стабільно розвиватися в повільному темпі. 2022 рік був дуже божевільним для всіх, і розвиток був дуже прискореним. У 2023 або навіть 2024 році ми хотіли б розібратися з усім цим і отримати певну стабільність з точки зору діяльності, фінансування та мати можливість продовжувати розвиватися в рамках цих трьох відділів. 

ЙД: Чому Ви обрали Краків як місце для проживання?

ЗТ: Я приїхала до Кракова. Я жила в Катарі протягом 7 років, потім деякий час у Бидгощі, де живуть мої батьки, а потім опинилася у Кракові. Моя сім'я - змішана, тому моєю метою було більше місто, більш відкрите, де ми могли б почуватися в безпеці. Але ми стикалися з дискримінацією як у великих містах, так і в малих. Це не означає, що в Кракові немає дискримінації. На жаль, вона є скрізь. Але тут вона трохи інша, тому що тут більше іноземців, і люди в Кракові більше звикли до цього. Тут більше різноманітності. Перш за все, Краків - дуже гарне мiсто. Тому наразі нам тут дуже добре, хоча ми знаємо, що дискримінація може бути де завгодно. Це було варте того, щоб приїхати сюди, і я щаслива бути тут. Незважаючи на різні подорожі та перебування в різних місцях до цього, я думаю, що ми залишимося тут ще на деякий час.

ЙД: Що для вас означає робота в цій організації?

ЗТ: Коли я починала працювати в Salam Lab, я також продовжувала працювати на іншій повній ставці, тож це не робота, яка була націлена на заробляння грошей і просто роботу з 8 ранку до 4 вечора. Я влаштувалася сюди виключно з бажання зробити щось для дискримінованих спільнот. Тут можна багато чого отримати, але також можна дуже втомитися і вигоріти. Робота в неурядових організаціях, взагалі робота через місію, може бути дуже складною. Це не так вже й райдужно. 

Цей пункт також знаходиться дуже близько до головного залізничного вокзалу Кракова, тому сюди приїжджає багато людей. Особливо на початку, наприклад, прямо з України. Навіть сьогодні я бачу тут людей з валізами, часто це люди після виїзду з України, власне перше місце, де вони можуть спокійно присісти, - це пункт " Salam Lab". Це часто непрості зустрічі. Зараз тут набагато спокійніше, ніж було рік тому, але все ще є багато людей, які перебувають у складних життєвих ситуаціях або тільки починають оговтуватися від травми війни. 

Бути тут і керувати цією організацією багато значить для мене, оскільки моя особиста ситуація, безумовно, також має на це вплив.

Я.Д.: Як співпраця між Вашою організацією та Мультикультурним центром принесла на карту Кракова?

ЗТ: Я думаю, що сам факт того, що ми працюємо разом, вже є великою справою. На зустрічах з органами місцевого самоврядування інших великих міст Польщі про це говорять. Це, напевно, унікальний приклад того, що в Кракові неурядові організації, часто у співпраці з Мультикультурним центром, тісно співпрацюють між собою. Це чудово, і я думаю, що це дуже допомогло нам на початку війни в Україні. Така співпраця між організаціями багато дала, і ми змогли діяти набагато швидше і ділитися завданнями. Тоді можна було побачити сильні вимірювані результати. Інші міста також трохи заздрили тому, як швидко спрацювала ця співпраця і наскільки пов'язані організації в Кракові.  

Якщо говорити про Salam Lab і Мультикультурний центр, то я вважаю, що співпраця між нами дуже важлива, оскільки ми маємо дуже узгоджену місію. Мультикультурний центр був створений у відповідь на програму "Відкритий Краків", яка мала на меті зробити Краків відкритим для іноземців. Це тісно пов'язано з тим, що робить Salam Lab від самого початку, як ми хочемо бути відкритими для всіх. Пункт допомоги призначений не лише для людей з України, але й для всіх. У нас дуже узгоджене бачення. У Мультикультурному центрі також проводяться дні культури різних регіонів, ми робимо схожі речі. Тож той факт, що ми не конкуруємо, а співпрацюємо, є дуже цінним.

ЙД: Як ви вважаєте, чи потрібні людям організації, які займаються питаннями мультикультуралізму в Кракові? І чому?

ЗТ: Так, я думаю, що це дуже потрібна діяльність та організації. Дискримінація все ще трапляється, навіть у Кракові. Можливо, в інших місцях більше, але, незважаючи на впровадження програми "Відкритий Краків", ми маємо багато роботи в цих сферах. Такі дії є дуже потрібними. Досі є меншини, які звертаються до нас за допомогою, які кажуть, що були в інших місцях, де їм не допомагали, де їм відмовляли в допомозі. Місця, відкриті для меншин, дуже важливі для них, щоб вони могли існувати, щоб показати і сказати, що вони відкриті для всіх. Для них також важливо працювати разом у сфері медіа та освіти, щоб люди, які не потребують допомоги, наприклад, поляки у Кракові, були поінформовані про ситуацію цих людей, про те, що вони існують, що це означає, що вони приносять у місто. Присутність таких організацій, як наша, або, точніше, організацій, що входять до складу Мультикультурного центру, має вирішальне значення для розвитку Кракова. 

ЙД: Що для Вас означає Мультикультурний центр у Кракові?

ЗТ: У мене дуже позитивні асоціації з Мультикультурним центром, це дуже оптимістично, що існує щось подібне, і це також співпраця з міською владою. Добре те, що не тільки ми, об'єднані в рамках організацій тут, у Salam Lab, але й на рівні міста Кракова та об'єднаних організацій у Мультикультурному центрі, думаємо про те, як зробити це місто відкритим для інших, відкритим для меншин. Я рада, що є організації та окремі особи, які хочуть, щоб це було місто, відкрите для всіх. Саме існування Мультикультурного центру дає надію і є гарною частиною міста.


ENG

Interview with Zuzanna Tamas, co-founder of the association and director of humanitarian support projects at the Salam Lab help point, SPA - Social Active Space activities, integration events, and various activities along the territory of the Belarusian border.  

Joanna Dudlinska: To whom is your offer addressed? What should a first-time visitor to Krakow know about you?

Zuzanna Tamas: The most important thing we always try to transmit, and which is in line with Salam Lab's mission is that we are a help point for all migrants. The key thing for us is that there should be no discrimination of any kind on any grounds, primarily racial discrimination, based on religion, membership in given minority groups, or the LGBTQ+ community. We also work a lot with the Roma community. The main scope of our activities in all fields is based on cooperation with minorities and the most excluded people. Activities are directed to migrants primarily in Krakow. We focus on making sure that the most excluded people can find support in Salam Lab in terms of assistance activities, but also, for example, in media activities, we give voice to the excluded people. These people often tell their stories themselves through our social media. You will find there not a description of the mass of people coming to Krakow, but of a particular person who came here and wants to share his own story. We are also changing a little bit the narrative about migrants. The last activity is an educational activity, where the key group of beneficiaries are often Polish children or teachers, this is education about minorities. We also work with people from minorities, who together with us co-teach educational classes on multiculturalism and anti-discrimination activities. 

So, our main fields of activity are help, education, and media.

JD: What have been your activities so far, and what are your dreams/plans for the future?

ZT: We have had to withdraw quite a bit from activities on the Belarusian border. Activities have focused on helping in Krakow. An important context is also the source of funding and, above all, efforts to achieve financial stability. 

In terms of dreams, it's really the stabilization of activities, and that we could have in all three departments: education, media, and help, to be able to stably grow in a slow step. 2022 was a very crazy year for everyone and development was very sped up. In 2023 or even 2024, we'd like to get it all sorted out for ourselves and get some stability in operations, funding, and be able to continue operations within these three departments. 

JD: Why did you choose Krakow as a place to live?

ZT: I came to Krakow. I lived in Qatar for 7 years, then a while in Bydgoszcz where my parents are, then I ended up in Krakow. My family is a mixed family, so a bigger city, more open was my goal where we could also confidently feel safe. However, we faced discrimination in both big and small cities. It's not that there is no discrimination in Krakow. Unfortunately, it is everywhere. But it's a little different here because there are more foreigners and people in Krakow are more used to it. There is more diversity. Above all, Cracow is a very beautiful city. Also, we are very comfortable here for the moment, even though we know that discrimination can be anywhere. It was worth coming here and I'm happy to be here. Despite different travels and being in different places before, I think we will stay here for a while longer.

JD: What does work for this organization mean to you?

ZT: When I started working at Salam Lab, I also continued with another full-time job, so it's not a job that was aimed at earning money and just working from 8 a.m. to 4 p.m. Taking a job here was purely out of a desire to do something for the discriminated communities. You can get a lot out of it, also you can get very tired of it and burn out. Working in NGO's, in general, working from a mission can be very difficult. It's just not that rosy. 

This point is also located very close to Krakow's Central Station, so a lot of people come here. Especially in the beginning, for example, directly from Ukraine. Even today I see here are people with bags, often these are people whose first place where they can sit peacefully after leaving Ukraine is the Salam Lab point. These are often difficult meetings. It's much calmer here now than it was a year ago, but there are still a lot of people here in difficult situations or in their first recovery from war traumas. 

Being here and leading this organization means a lot to me because my personal situation also has an impact on it for sure.

JD: What has the cooperation between your organization and the Multicultural Center brought to the map of Krakow?

ZT: I think the very fact that we are cooperating is already a big thing. At meetings with the local governments of other big cities in Poland, they talk about it. It is probably quite unique that in Cracow, NGO's and organizations, often also happen in cooperation with the Multicultural Center, strongly cooperate with each other. This is great, and I think it helped us a lot at the beginning of the war in Ukraine. This cooperation between organizations gave a lot and we were able to act much faster and share tasks. Then you could see strong measurable results. Other cities are also jealous a little bit of how quickly this cooperation worked and how connected the organizations in Krakow are.  

Specifically, Salam Lab and the Multicultural Center, I think the cooperation between us is very important because we have a very consistent mission. The Multicultural Center was created in response to the Open Krakow program, which was supposed to make Krakow open to foreigners. This is strongly related to what Salam Lab has been doing from the beginning, how we want to be open to everyone. The help point is not just for people from Ukraine, but for everyone. We have very consistent visions. The Multicultural Center also has cultural days of different regions, we do similar things. Also, the fact that we don't compete but cooperate is very valuable.

JD: Do you think people need organizations that deal with multiculturalism in Krakow? And why?

ZT: Yes, I think these are very necessary activities and organizations. Discrimination still happens, including in Krakow. Perhaps in other places more, but despite the introduction of the Open Krakow program, we have a lot of work in these areas. Such activities are very much needed. Still, minorities who come to us for help say that they have been in some other places where they did not get help, they were even denied help. Places that are open to minorities are very important to exist and actually show and say that they are open to everyone. It is also important for them to cooperate in media-education activities, so that people who do not need help, for example, Poles in Krakow, are educated about the situation of these people, that there are such people and what it means, what such people bring to the city. The presence of organizations like ours, or just united organizations under the Multicultural Center, is key to how Krakow develops. 

JD: What does the Multicultural Center in Krakow mean to you?

ZT: I have very positive associations with the Multicultural Center, it is very optimistic that there is such a thing, and it is also a cooperation with the city authorities. The good thing is that not only are we, united under the organizations here at Salam Lab, but also at the level of the city of Krakow and the associated organizations within the Multicultural Center, we are thinking about making this a city that is open to others, open to minorities. I am glad that there are organizations and individuals who want this to be a city open to everyone. The very existence of the Multicultural Center is something that gives hope and a nice part of the city.


RU

Интервью с Зузанной Тамас, сооснователем объединения и директором проекта по вопросам проектов в сфере гуманитарной помощи в пункте помощи Salam Lab, деятельности SPA - Social Active Space, интеграционных мероприятий и различных действий, проводимых вдоль белорусской границы.  

Джоанна Дудлинска: Кому адресовано Ваше предложение? Что должен знать о Вас человек, впервые приехавший в Краков?

Зузанна Тамас: Самое главное, что мы всегда стараемся доносить до людей и что соответствует миссии Salam Lab, — это то, что мы являемся пунктом помощи для всех мигрантов. Для нас очень важно не допускать дискриминации ни по какому признаку, прежде всего по признаку расы, религии, принадлежности к определенным группам меньшинств или ЛГБТК+ сообществу. Мы также много работаем с ромской общиной. Основная сфера нашей деятельности во всех областях основана на работе с меньшинствами и наиболее отверженными людьми. Деятельность направлена на мигрантов, главным образом в Кракове. Мы сосредоточены на том, чтобы наиболее отверженные люди могли в Salam Lab найти поддержку в рамках деятельности по оказанию помощи, но и тоже, например, мы также даем возможность отверженным личностям высказаться в наших средствах массовой информации. Эти люди часто сами рассказывают свою историю в наших социальных сетях. Вы найдете здесь не описание массы людей, приезжающих в Краков, а описание конкретного человека, который приехал сюда и хочет поделиться своей историей. Мы также немного меняем представление о мигрантах. Последняя деятельность — это образовательная деятельность, где основной группой бенефициаров часто являются польские дети или учителя, это образование в области меньшинств. Мы также работаем с представителями меньшинств, которые вместе с нами ведут образовательные занятия по мультикультурализму и антидискриминационной деятельности. 

Таким образом, основными сферами нашей деятельности являются: помощь, образование и медиа.

ДД: Какова была Ваша деятельность до настоящего времени, и каковы Ваши мечты/планы на будущее?

ЗТ: Мы были вынуждены значительно отказаться от деятельности на белорусской границе. Деятельность была сосредоточена на оказании помощи в Кракове. Важным контекстом является также источник финансирования и, прежде всего, усилия по достижению финансовой стабильности. 

Если говорить о мечтах, то речь идет о стабилизации деятельности и о том, чтобы мы могли во всех трех направлениях: образование, медиа и помощь - развиваться стабильным медленным шагом. 2022 год был очень сумасшедшим годом для всех, и развитие было очень ускоренным. В 2023 или даже 2024 году мы хотели бы все упорядочить для себя и получить некоторую стабильность в плане деятельности, финансирования и возможности продолжать работу в рамках этих трех департаментов. 

 

ДД: Почему Вы выбрали Краков в качестве места жительства?

ЗТ: Я приехала в Краков. В течение 7 лет я жила в Катаре, затем некоторое время в Быдгоще, где живут мои родители, а потом оказалась в Кракове. Моя семья - смешанная, поэтому моей целью был большой город, более открытый, где мы могли бы чувствовать себя в безопасности. Но мы сталкивались с дискриминацией и в больших городах, и в маленьких. Не то чтобы в Кракове не было дискриминации. К сожалению, она есть везде. Но здесь она немного другая, потому что иностранцев больше, и люди в Кракове к этому больше привыкли. Здесь больше разнообразия. Кроме того, Краков - очень красивый город. Поэтому нам здесь сейчас очень хорошо, хотя мы знаем, что дискриминация может быть где угодно. Приехать сюда стоило, и я счастлива быть здесь. Несмотря на разные путешествия и пребывание в разных местах рянее, я думаю, что мы останемся здесь еще на какое-то время.

ДД: Что для Вас значит работа в этой организации?

ЗТ: Когда я начинала работать в Salam Lab, у меня была еще одна постоянная работа, так что это не та работа, которая была направлена на зарабатывание денег и просто на работу с 8 утра до 4 вечера. Устроиться сюда было чисто из желания сделать что-то для дискриминируемых сообществ. Можно получить от этого много пользы, но можно и сильно устать и перегореть. Работа в неправительственных организациях, вообще работа с миссией может быть очень сложной. Все не так радужно. 

Этот пункт находится также очень близко к главному железнодорожному вокзалу Кракова, поэтому сюда приезжает много людей. Особенно вначале, например, непосредственно из Украины. Даже сегодня я вижу здесь людей с чемоданами, часто это люди, для которых первое место, где можно спокойно посидеть после выезда из Украины, - пункт "Салам Лаб". Часто это непростые встречи. Сейчас здесь гораздо спокойнее, чем год назад, но по-прежнему много людей, оказавшихся в трудной ситуации или впервые оправляющихся от военной травмы. 

Нахождение здесь и руководство этой организацией очень много значит для меня, поскольку моя личная ситуация также, безусловно, оказывает на нее влияние.

ДД: Что принесло сотрудничество между Вашей организацией и Мультикультурным центром на карту Кракова?

ЗТ: Я думаю, что сам факт нашей совместной работы — это уже большое дело. На встречах с представителями местных органов власти других крупных городов Польши они говорят об этом. Это, наверное, довольно уникально, что в Кракове неправительственные организации и организации, часто в сотрудничестве с Мультикультурным центром, активно работают вместе. Это замечательно, и я думаю, что это очень помогло нам в начале войны на Украине. Такое сотрудничество между организациями дало очень многое, мы смогли действовать гораздо быстрее и разделять задачи. Тогда можно было увидеть сильные измеримые результаты. Другие города также немного завидовали тому, как быстро заработало это сотрудничество и как связаны между собой организации в Кракове.  

Если говорить конкретно о Salam Lab и Мультикультурном центре, то я считаю, что сотрудничество, между нами, очень важно, поскольку у нас весьма общая миссия. Мультикультурный центр был создан в ответ на программу "Открытый Краков", которая должна была сделать Краков открытым для иностранцев. Это тесно связано с тем, что Salam Lab делала с самого начала, - мы хотим быть открытыми для всех. Пункт помощи предназначен не только для людей из Украины, а для всех. У нас очень схожие взгляды. Мультикультурный центр тоже проводит дни культуры разных регионов, мы делаем похожие вещи. Поэтому то, что мы не конкурируем, а сотрудничаем, очень ценно.

ДД: Как Вы считаете, нужны ли в Кракове организации, занимающиеся вопросами мультикультурализма? И почему?

ЗТ: Да, я думаю, что это очень нужные действия и организации. Дискриминация все еще имеет место, в том числе и в Кракове. Может быть, в других местах в большей степени, но, несмотря на внедрение программы "Открытый Краков", у нас очень много работы в этих областях. Такая деятельность очень нужна. К нам по-прежнему обращаются за помощью представители меньшинств, которые говорят, что были в других местах, где им не помогли, где им отказали в помощи. Места, открытые для меньшинств, очень важны для того, чтобы они существовали и на деле показывали и говорили, что они открыты для всех. Также важно, чтобы они работали вместе в области средств массовой информации и образования, чтобы люди, которым не нужна помощь, например поляки в Кракове, были осведомлены о положении этих людей, о том, что есть такие люди, что это значит, что они приносят в город. Присутствие таких организаций, как наша, или, точнее, организаций, объединенных в рамках Мультикультурного центра, имеет решающее значение для развития Кракова. 

ДД: Что для Вас значит Мультикультурный центр в Кракове?

ЗТ: У меня очень позитивные ассоциации с Мультикультурным центром, очень оптимистично, что существует нечто подобное, к тому же это сотрудничество с городскими властями. Хорошо то, что не только мы, связанные с организациями здесь, в Salam Lab, но и на уровне города Кракова и связанных организаций в рамках Мультикультурного центра, думаем о том, чтобы сделать этот город открытым для других, открытым для меньшинств. Я рада, что есть организации и люди, которые хотят, чтобы этот город был открыт для всех. Само существование Мультикультурного центра вселяет надежду и является прекрасной частью города.